Серце б’ється, зіниці звужуються на світлі, шлунок перетравлює їжу — і все це відбувається без жодної свідомої участі. Ми не думаємо про те, щоб зробити черговий вдих або підвищити тиск під час бігу. Це робить вегетативна нервова система.
Вона працює цілодобово і без вихідних — регулює роботу серця, судин, легень, травної системи, залоз і багато іншого. При цьому більшість людей не знають про неї майже нічого — аж до моменту, коли щось іде не так і з’являються симптоми вегетативного розладу.
Розуміння того, як влаштована ця система, допомагає краще розпізнавати сигнали власного тіла.
Що таке вегетативна нервова система
Нервова система людини поділяється на дві великі частини. Соматична — та, яку ми контролюємо свідомо: рухи, міміка, мовлення. Вегетативна — та, що працює автономно, незалежно від нашої волі.
Вегетативна нервова система — це відділ нервової системи, який регулює роботу внутрішніх органів, судин, залоз і підтримує сталість внутрішнього середовища організму. Її ще називають автономною — саме тому, що вона діє самостійно.
Центри вегетативної нервової системи розташовані в кількох зонах:
- гіпоталамус — головний координаційний центр, який пов’язує нервову і ендокринну системи;
- стовбур мозку — звідси виходять вегетативні волокна до органів голови, шиї, грудної і черевної порожнини;
- спинний мозок — вегетативні центри розташовані в грудному, поперековому і крижовому відділах.
Від цих центрів нервові волокна йдуть до кожного органу — і постійно регулюють його роботу залежно від потреб організму.
«Вегетативна нервова система — це диригент, якого не видно, але без якого оркестр внутрішніх органів просто не зміг би грати злагоджено.»
Два відділи вегетативної нервової системи
Вегетативна нервова система складається з двох відділів, які діють як противаги одна одній. Їхній баланс і визначає стан організму в кожен конкретний момент.
Симпатичний відділ
Симпатичний відділ активується в ситуаціях стресу, небезпеки або фізичного навантаження. Його головне завдання — мобілізувати організм для дії.
Коли симпатична система вмикається, відбувається наступне:
- серцебиття прискорюється, тиск зростає;
- бронхи розширюються — більше кисню надходить до м’язів;
- кров перерозподіляється від органів травлення до м’язів і мозку;
- зіниці розширюються для кращого огляду;
- виділяється адреналін і норадреналін.
Це реакція «бийся або тікай» — стародавній механізм виживання, який досі працює в кожній стресовій ситуації.
Парасимпатичний відділ
Парасимпатичний відділ — протилежність симпатичного. Він активується в стані спокою, відпочинку і відновлення.
Під час парасимпатичної активації:
- серцебиття сповільнюється, тиск знижується;
- травлення активується — посилюється перистальтика і виділення шлункового соку;
- бронхи звужуються — дихання сповільнюється і поглиблюється;
- зіниці звужуються;
- посилюється слино- і сльозовиділення.
Це режим «відпочивай і перетравлюй» — організм відновлює ресурси і готується до наступного циклу активності.
| Функція | Симпатичний відділ | Парасимпатичний відділ |
|---|---|---|
| Серцебиття | Прискорює | Сповільнює |
| Артеріальний тиск | Підвищує | Знижує |
| Травлення | Пригнічує | Активує |
| Дихання | Розширює бронхи | Звужує бронхи |
| Зіниці | Розширює | Звужує |
| Загальний стан | Мобілізація | Відновлення |
За що відповідає вегетативна нервова система
Перелік органів і систем, які регулює вегетативна нервова система, охоплює практично весь організм. Розглянемо основні напрямки.
Серцево-судинна система
Вегетативна нервова система регулює частоту серцевих скорочень, силу серцевих поштовхів і тонус судинної стінки. Саме вона відповідає за те, що тиск підвищується при навантаженні і знижується під час сну.
Порушення вегетативної регуляції серця можуть проявлятися:
- прискореним або уповільненим пульсом без очевидної причини;
- перепадами артеріального тиску;
- відчуттям перебоїв у роботі серця.
Дихальна система
Вегетативна система регулює ширину бронхів і ритм дихання. При стресі бронхи розширюються — більше повітря надходить у легені. У стані спокою дихання сповільнюється і стає глибшим.
Травна система
Це один із найбільших «споживачів» вегетативної регуляції. Система контролює:
- моторику стравоходу, шлунка і кишківника;
- виділення шлункового соку, жовчі і панкреатичних ферментів;
- роботу сфінктерів;
- кровопостачання органів травлення.
Саме тому хронічний стрес так часто проявляється проблемами зі шлунком і кишківником — вегетативна регуляція травлення порушується першою.
Сечостатева система
Вегетативна нервова система регулює роботу сечового міхура, нирок і статевих органів. Порушення в цій сфері можуть проявлятися нетриманням сечі, частими позивами або, навпаки, труднощами з сечовипусканням.
Терморегуляція і шкіра
Через вегетативну систему організм регулює температуру тіла — за допомогою потовиділення, зміни кровотоку в шкірі і роботи м’язів, що піднімають волосся. Саме тому в холод шкіра стає «гусячою», а при жарі з’являється піт.
Ендокринна система і метаболізм
Вегетативна нервова система тісно взаємодіє з ендокринною. Через гіпоталамус вона впливає на виділення гормонів — адреналіну, кортизолу, інсуліну та інших. Це пов’язує нервову регуляцію з обміном речовин, рівнем цукру в крові і реакцією на стрес.
«Коли вегетативна система працює злагоджено — ми цього не помічаємо. Ми помічаємо лише тоді, коли щось виходить із рівноваги.»
Що таке вегетативна дисфункція
Вегетативна дисфункція — це порушення балансу між симпатичним і парасимпатичним відділами. Вона може розвинутися через хронічний стрес, перенесені інфекції, гормональні зміни, неврологічні захворювання або бути наслідком інших хвороб — наприклад, цукрового діабету.
Симптоми вегетативної дисфункції різноманітні і часто здаються не пов’язаними між собою:
- Перепади артеріального тиску — то підвищується, то знижується без явної причини.
- Прискорене серцебиття в стані спокою або при мінімальному навантаженні.
- Підвищена пітливість — долоні, стопи, обличчя — або, навпаки, надмірна сухість шкіри.
- Порушення травлення — здуття, нестабільний стілець, нудота без органічної причини.
- Запаморочення при різкому вставанні — ортостатична гіпотензія.
- Порушення сну — труднощі із засинанням, поверхневий сон.
- Постійна втома, яка не минає після відпочинку.
- Відчуття клубка в горлі, труднощі з ковтанням без органічної патології.
Жоден із цих симптомів сам по собі не є діагнозом вегетативної дисфункції. Але їх поєднання — серйозний привід звернутися до невролога для обстеження.
Як підтримувати здоров’я вегетативної нервової системи
Вегетативна система чутлива до способу життя. Деякі фактори її підтримують, інші — поступово виснажують.
Що допомагає підтримувати баланс вегетативної нервової системи:
- регулярний сон у достатньому обсязі — саме під час сну парасимпатичний відділ відновлює організм;
- фізична активність помірної інтенсивності — прогулянки, плавання, йога нормалізують вегетативний тонус;
- техніки повільного дихання — подовжений видих активує парасимпатичний відділ і знижує рівень стресу;
- регулярне харчування без тривалих перерв — пропуски їжі провокують викид адреналіну;
- обмеження хронічного стресу — або навчання реагувати на нього інакше.
Якщо симптоми вже є і не зникають після змін у способі життя — варто проконсультуватися з неврологом. Іноді вегетативна дисфункція є проявом іншого захворювання, яке потребує лікування.
Вегетативна нервова система невидима у своїй роботі — але її внесок у здоров’я важко переоцінити. Вона забезпечує те, що ми сприймаємо як само собою зрозуміле: рівний пульс, нормальний тиск, стабільне травлення. І лише коли ця злагодженість порушується — розуміємо, наскільки вона важлива.
