Пачка знеболювального в сумці стає такою ж звичною річчю, як ключі чи гаманець. Людина п’є таблетку, йде далі й навіть не замислюється, чому голова болить третій раз за тиждень.
А сам біль — це лише сигнал, і в різних станів він звучить по-різному. Далі розберемо, які типи головного болю розрізняють лікарі, чим вони відрізняються за характером і в яких випадках із таблетки треба переходити на візит до невролога.
Чому болить голова: що саме дає біль
Тканина мозку не має больових рецепторів. Хірург може оперувати кору, поки пацієнт розмовляє, і той нічого не відчує.
Біль народжується в інших структурах: оболонках мозку, судинах, нервах, м’язах шиї та скальпа, окісті черепа. Саме їхнє подразнення, розтягнення чи спазм ми сприймаємо як головний біль.
Тому фраза «болить мозок» фізіологічно неточна. Болить те, що його оточує, а мозок лише обробляє цей сигнал.
Первинний і вторинний біль
Уся класифікація тримається на одному поділі. Первинний головний біль — це самостійна хвороба, де біль і є діагнозом.
Вторинний біль — симптом іншого стану: інфекції, травми, підвищеного тиску, проблем із шиєю чи пазухами носа. Тут лікують причину, а біль минає разом із нею.
На первинні форми припадає переважна більшість випадків — за оцінками, близько дев’яти з десяти звернень. Але саме нечисленні вторинні варіанти вимагають найбільшої уваги.
Біль ніколи не бреше про свою присутність. Він може помилятися лише в тому, куди вказує пальцем.
Основні типи первинного головного болю
Три форми зустрічаються найчастіше, і сплутати їх легко навіть людині з досвідом. Різниця — у характері відчуттів, локалізації та поведінці під час нападу.
| Ознака | Біль напруги | Мігрень | Кластерний біль |
|---|---|---|---|
| Характер | стискаючий, тупий | пульсуючий | пекучий, свердлячий |
| Локалізація | обидва боки, «обруч» | частіше один бік | навколо одного ока |
| Інтенсивність | легка або помірна | від помірної до сильної | вкрай висока |
| Тривалість | від 30 хвилин до кількох діб | 4‒72 години | 15 хвилин ‒ 3 години |
| Реакція на рух | не посилюється | посилюється | людина не може всидіти |
| Супутні прояви | майже відсутні | нудота, світлобоязнь | сльозотеча, закладеність носа |
Головний біль напруги — найпоширеніший тип у світі. Він пов’язаний із тривалим м’язовим напруженням, статичною позою за монітором і хронічним стресом.
Мігрень має неврологічну природу і часто передається у спадок. Приблизно у кожного п’ятого пацієнта нападу передує аура — зорові спалахи, зигзаги або тимчасове випадіння частини поля зору.
Рідші форми, про які варто знати
Кластерний біль зустрічається нечасто, але переноситься найважче. Напади йдуть серіями протягом тижнів, нерідко в один і той самий час доби, зокрема вночі.
Окремо стоїть абузусний біль — той, що виникає через надмірний прийом знеболювальних. Парадокс у тому, що ліки самі стають причиною щоденного болю.
Ризик з’являється, коли людина приймає анальгетики регулярно понад десять днів на місяць. Голова починає боліти вже не від початкової проблеми, а від очікування наступної таблетки.
Вторинний головний біль і його причини
Тут біль виступає симптомом. Він може бути слабким або нестерпним, але головне — за ним стоїть конкретний стан, який потребує лікування.
Найчастіші причини вторинного головного болю:
- вірусні інфекції з підвищенням температури;
- синусит і запалення навколоносових пазух;
- проблеми з шийним відділом хребта та м’язами шиї;
- різкі коливання артеріального тиску;
- зневоднення й пропущені прийоми їжі;
- порушення сну, зокрема апное;
- офтальмологічні проблеми та неправильно підібрані окуляри;
- перенесені травми голови;
- відміна кофеїну після тривалого регулярного вживання.
Значно рідше причиною стають серйозні стани: менінгіт, крововилив, пухлина, аневризма. Вони складають малу частку випадків, але саме через них лікарі так наполегливо розпитують про характер болю.
Роль тригерів у виникненні нападів
Тригер не є причиною хвороби. Це чинник, що запускає напад у людини, яка вже має схильність.
Найтиповіші провокатори повторюються з пацієнта в пацієнта: недосипання або, навпаки, надто довгий сон у вихідні, пропущений обід, зневоднення, різкий запах, миготливе світло, зміна погоди, алкоголь.
Саме тому неврологи радять вести щоденник болю. Записи за два-три місяці показують закономірності, які в пам’яті не утримуються.
Найточніший діагностичний прилад — це уважність людини до власного тіла протягом місяця, а не одна хвилина в кабінеті.
Коли головний біль стає приводом до лікаря
Більшість епізодів безпечні. Але існує набір ознак, які медики називають «червоними прапорцями» — вони вимагають огляду без відкладань.
Звертатися по допомогу потрібно, якщо:
- Біль виник раптово і досяг піку за секунди — так званий громоподібний біль.
- Він супроводжується високою температурою, блюванням і напруженням м’язів шиї.
- З’явилися слабкість у руці чи нозі, перекошене обличчя, порушення мовлення.
- Погіршився зір, з’явилося двоїння або випадіння полів зору.
- Біль почався після удару головою, навіть якщо минуло кілька днів.
- Він посилюється при кашлі, нахилі, натужуванні або будить уночі.
- Характер звичного болю різко змінився чи напади почастішали.
- Перший в житті сильний напад стався після 50 років.
Перші три пункти вимагають екстреної допомоги, а не запису на прийом. Решта — консультації невролога найближчим часом.
Що допоможе лікарю на прийомі
Опис болю має більше діагностичної ваги, ніж здається. Спробуйте заздалегідь відповісти собі на кілька запитань.
Коли з’явився перший напад, як часто вони бувають, скільки тривають, який характер відчуттів, що полегшує стан, а що погіршує. Окремо — які препарати ви приймали і скільки днів на місяць.
Ця інформація часто дає лікарю більше, ніж результати томографії. Обстеження призначають не всім, а лише за наявності тривожних ознак або нетипової картини.
Головний біль занадто часто сприймають як дрібницю, з якою треба просто жити. Якщо він повторюється регулярно, забирає працездатність або змушує тягнутися до таблеток щотижня — це вже привід почути думку невролога, а не терпіти далі.
