Коли говорять про інсульт, найчастіше мають на увазі ішемічний — той, при якому судина закупорюється і мозок не отримує крові. Але є інша форма — геморагічний інсульт — і вона принципово відрізняється і за механізмом, і за тяжкістю, і за підходом до лікування.
Геморагічний інсульт трапляється рідше — близько 15–20% від усіх інсультів. Але за рівнем смертності і тяжкості наслідків він значно перевищує ішемічний. Саме тому розуміти різницю між цими двома формами важливо — і для пацієнтів, і для їхніх близьких.
Що таке геморагічний інсульт
Геморагічний інсульт — це крововилив у мозок або навколо нього внаслідок розриву кровоносної судини. На відміну від ішемічного інсульту, де проблема в закупорці, тут проблема в розриві.
Коли судина розривається, кров виливається в мозкову тканину або в простір між мозком і його оболонками. Вона накопичується, утворює гематому і тисне на навколишні структури мозку. Цей тиск і є головним механізмом пошкодження.
Крім механічного стиснення, кров токсично діє на нейрони — продукти розпаду еритроцитів пошкоджують клітини навколо гематоми. Саме тому зона ураження при геморагічному інсульті нерідко ширша, ніж здається на перших знімках.
«При геморагічному інсульті мозок страждає двічі — від стиснення гематомою і від токсичної дії крові на нервову тканину.»
Види геморагічного інсульту
Залежно від того, де відбувся крововилив, розрізняють кілька форм.
Внутрішньомозковий крововилив — найпоширеніша форма. Кров виливається безпосередньо в речовину мозку і утворює гематому всередині мозкової тканини. Найчастіше уражаються базальні ганглії, таламус, мозочок або стовбур мозку.
Субарахноїдальний крововилив — кров потрапляє в простір між павутинною і м’якою оболонками мозку. Найчастіша причина — розрив аневризми. Цей вид крововиливу проявляється раптовим нестерпним головним болем — пацієнти часто описують його як «найсильніший біль у житті».
Субдуральна і епідуральна гематоми — кров накопичується між оболонками мозку або між оболонкою і кісткою черепа. Частіше пов’язані з травмою, ніж із судинною патологією.
Причини і фактори ризику
Розрив судини в мозку не відбувається випадково. Майже завжди за ним стоїть певний стан, який послабив судинну стінку або підвищив навантаження на неї.
Основні причини геморагічного інсульту:
- артеріальна гіпертензія — найчастіша причина. Хронічно підвищений тиск поступово руйнує стінки дрібних судин мозку, і вони розриваються — нерідко на тлі різкого підйому тиску;
- аневризма — локальне розширення судини з витонченою стінкою. Аневризма може існувати роками безсимптомно і розірватися у будь-який момент;
- артеріовенозна мальформація — вроджена аномалія, при якій артерії з’єднуються з венами без капілярної мережі. Стінки таких судин слабкі і схильні до розриву;
- прийом антикоагулянтів — препарати, що розріджують кров, підвищують ризик кровотечі в мозок;
- амілоїдна ангіопатія — відкладення амілоїду в стінках судин, характерне для людей похилого віку;
- вживання наркотичних речовин — особливо кокаїну і амфетамінів, які різко підвищують артеріальний тиск.
Фактори, які підвищують ризик геморагічного інсульту:
| Фактор ризику | Механізм впливу |
|---|---|
| Артеріальна гіпертензія | Руйнування стінок судин, різкі перепади тиску |
| Аневризма судин мозку | Витончена стінка, схильна до розриву |
| Антикоагулянтна терапія | Знижена здатність крові до згортання |
| Куріння | Пошкодження судинної стінки, підвищення тиску |
| Надмірне вживання алкоголю | Підвищення тиску, порушення згортання крові |
| Вік після 55 років | Вікові зміни судинної стінки |
| Амілоїдна ангіопатія | Крихкість судин у літніх людей |
Симптоми геморагічного інсульту
Геморагічний інсульт нерідко розвивається раптово і стрімко. На відміну від ішемічного, який іноді має передвісники або розвивається поступово, крововилив часто починається гостро — на тлі повного здоров’я або фізичного навантаження.
Характерні симптоми геморагічного інсульту:
- раптовий і дуже сильний головний біль — особливо при субарахноїдальному крововиливі;
- блювота, яка не приносить полегшення;
- різке підвищення артеріального тиску;
- порушення свідомості — від сонливості до коми;
- слабкість або параліч кінцівок з одного боку;
- порушення мовлення;
- судоми;
- порушення координації, нестійкість.
Стан може погіршуватися дуже швидко — за хвилини або години. Кожна хвилина затримки з наданням допомоги збільшує обсяг ураженої тканини.
«При підозрі на інсульт будь-якого типу — діяти треба негайно. Але при геморагічному інсульті рахунок іде на хвилини особливо гостро.»
Чим геморагічний інсульт відрізняється від ішемічного
Це принципово важливе питання — не лише теоретично, а й практично. Лікування двох форм інсульту різне, і те, що допомагає при ішемічному, може бути смертельно небезпечним при геморагічному.
При ішемічному інсульті судина закупорена тромбом або емболом. Мета лікування — відновити кровотік якнайшвидше. Для цього застосовують тромболізис — розчинення тромбу — або механічне видалення згустку.
При геморагічному інсульті судина розірвана і кров виливається в мозок. Тромболізис у такій ситуації категорично протипоказаний — він посилить кровотечу. Лікування спрямоване на зупинку кровотечі, зниження тиску гематоми і захист навколишньої мозкової тканини.
Основні відмінності між формами інсульту:
- механізм: ішемічний — закупорка судини; геморагічний — розрив судини;
- поширеність: ішемічний — близько 80–85%; геморагічний — 15–20%;
- початок: ішемічний може розвиватися поступово; геморагічний — найчастіше раптово;
- головний біль: при ішемічному — помірний або відсутній; при геморагічному — часто дуже сильний;
- свідомість: при геморагічному порушення свідомості частіші і глибші;
- тромболізис: при ішемічному — основний метод; при геморагічному — протипоказаний;
- прогноз: геморагічний інсульт загалом важчий і має вищу смертність у гострому періоді.
Саме через ці відмінності правильна діагностика типу інсульту є невідкладним завданням. КТ головного мозку, зроблена в перші хвилини після госпіталізації, дозволяє миттєво побачити крововилив і визначити тактику лікування.
Лікування геморагічного інсульту
Лікування розпочинається ще до встановлення точного діагнозу — з контролю артеріального тиску, підтримки дихання і свідомості.
Після підтвердження крововиливу тактика залежить від його виду, обсягу і локалізації:
- Консервативне лікування — при невеликих гематомах без наростання симптомів. Контроль тиску, підтримуюча терапія, моніторинг стану.
- Хірургічне видалення гематоми — при великих гематомах, що стискають мозок, або при погіршенні стану. Нейрохірург видаляє скупчення крові, знижуючи тиск на мозкову тканину.
- Ендоваскулярне лікування — при аневризмі або мальформації, яка спричинила крововилив. Мета — виключити джерело кровотечі з кровотоку.
- Встановлення зовнішнього дренажу — при скупченні крові у шлуночках мозку для відведення рідини.
Після стабілізації стану починається реабілітація — і чим раніше, тим краще. Відновлення після геморагічного інсульту триваліше, ніж після ішемічного, але при правильному підході результати можуть бути значними.
Геморагічний інсульт — важкий стан, але не завжди вирок. Швидка госпіталізація, точна діагностика і правильно обрана тактика лікування суттєво впливають на результат. А контроль артеріального тиску і відмова від факторів ризику — найкраща профілактика, яка доступна кожному.
